Після проведення «референдумів» про «приєднання» до Росії в Мелітополі та інших окупованих населених пунктах України рашисти почали впроваджувати російську судову систему.
Про це повідомляє «Акцент» з посиланням на «РІА М».
На території захопленого регіону бункерний диктатор путін наказав створити одразу кілька судів: обласний та арбітражний суд окупованої Запорізької області, кілька міжрайонних, включаючи Мелітополь, та так званий «Запорізький гарнізонний військовий суд».
Федеральний закон про створення російських судів у Запорізькій області якось непомітно обійшов своєю юрисдикцією території, які військам Росії не вдалося окупувати. Так, у законі немає Запорізького міського суду, а також органу, дія якого поширювалася б на територію Гуляйпільської, Новомиколаївської чи Вільнянської громад. Російські суди «обласного» рівня розмістилися у Мелітополі, бо саме це місто рашисти визначили «обласним центром».
Також у відкритому доступі немає інформації про діяльність окупаційного Енергодарського міського суду та призначення туди «суддів». Майже така сама історія і з Пологівським міжрайонним судом, але там хоча б відомо як мінімум про одну «суддю», яка формально входить до складу цього органу.
У розташованій ще ближче до лінії фронту Василівці також немає юридичних реквізитів. Майже через рік після «узаконювання» окупанти продовжують шукати працівників.
Примітно, що у складі повноцінних судів переважають судді з Нижегородської області. Так, в «обласному суді» з 28 встановлених «слуг Феміди» половина є уродженцями Волго-В’ятського регіону Росії. Майже половину суддівського корпусу Мелітопольського міжрайонного суду складаються нижньогородці: 6 із 14.
А ось голова «гарнізонного суду» Запорізької області Расул Алієв розпочинав кар’єру військового судді у Грозному та Дагестані, потім перейшов до Підмосков’я та змінив його на окуповану територію України. Більшість інших «слуг Феміди» теж прибули з півдня Росії: заступник голови Ідріс Ісраїлов – Ростовська область, рядові судді – Ставропольський край та Північна Осетія.
Окрім нижньогородців, можна зустріти серед новоспечених запорізьких «суддів» і кримчан. Зокрема, в «обласному суді» працює заступник голови «Нижньогірського районного суду» Вікторія Бєлякова. Вона причетна до переслідувань двох кримчан за їхню проукраїнську позицію. В Україні її підозрюють у державній зраді.
Ще одна працівниця рашистського суду – відновлена з відставки «суддя» «Ленінського районного суду Севастополя» Ганна Гуло, яку українська прокуратура оголосила у розшук. До відставки вона винесла щонайменше чотири вироки за ухилення мешканців півострова від призову до армії Росії. А ось відновлення на посаді Гуло далося нелегко – деякий час їй довелося жити та ночувати у кабінеті «обласного суду» для набуття статусу.
Також умовно до «кримських» можна віднести і саратовського суддю Олексія Козирєва. Цей персонаж з моменту окупації Криму і до призначення на Запорізьку область був «суддею» «Верховного суду Республіки Крим». За ці майже дев’ять років він здобув собі гучну славу одіозного заангажованого «судді», зокрема завдяки старанним спробам вислужитися перед ФСБ у політично мотивованих кримінальних справах. Так, під час процесу проти заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла та братів Ахтемових, цей «служитель Феміди» постійно підказував свідкам, які давали «не ті свідчення», втручався в допит.
Показово, що в «обласному суді» лише шість «суддів» перейшли із судів такого ж рівня, включаючи згаданого Козирєва та Валентину Максименка з «Верховного суду ДНР». Ще 16 «слуг Феміди» перейшли із районних та міських судів. А п’ятеро «суддів» здійснили неймовірний кар’єрний стрибок, перейшовши одразу з позицій світових суддів до суддів області.
У «Мелітопольському районному суді» ситуація ще цікавіша: із 14 суддів лише Ігор Харченко до цього мав статус судді районного суду у станиці Ленінградської Краснодарського краю. Ще шістьох раніше були мировими суддями, включаючи Олександра Лучкова з Литкаріно Московської області.
Інші ж представники «суддівського корпусу» у Мелітополі — колишні помічники суддів, прокурори та адвокат Світлана Анашкіна. Остання запевнила кваліфікаційну комісію, що припинила статус українського адвоката, проте сайт Національної асоціації адвокатів України вказує на протилежне.
|
