Іван майже 2 місяці провів у російському полоні у Бердянську. Проводячи з Іваном “бесіди”, окупанти постійно погрожували, що доберуться і до родини.
Про всі жахи полону він розповів у інтерв’ю bihus.info.
Чоловік розповів, що спершу були погрози і вимоги припинити будь-які неузгоджені з окупаційною владою дії. Потім же на Івана донесли, а його ім’я та приватні дані з’явилися в одному з телеграм-каналів, де чоловіка назвали тим, хто заважає російським порядкам. Вже за декілька днів до чоловіка “завітали” люди в формі. Візит закінчився затриманням. У “візитерах” Іван впізнав колишніх співробітників місцевої поліції.
“В один з днів, коли я приїхав на роботу, мене вже чекала так звана міліція, близько 7 чоловік в формі. На мене одягли кайданки і затримали. Відразу ж виписали протокол на обшук вдома. Озброєні люди поїхали до мене додому, провели обшук. А мене тим часом привезли у відділок міліції, після чого передали федеральній службі безпеки російської федерації” – пригадує чоловік.
Івана доставили до комендатури і посадили в камеру, де він провів близько двох тижнів – термін, необхідний для визначення статусу особи, від якого залежить подальше місце утримання полоненого. Таких місць, за словами місцевих мешканців, у Бердянську щонайменше чотири: комендатура, колишня митниця, бази на косі і 77-ма виправна колонія, призначена для “особливо небезпечних”. Туди і потрапив Іван, якому окупанти закидали заклики до протистояння російським військовим, просування націоналізму і спроби захоплення влади.
“Кожен полонений проходить через “бесіди”. “Бесіди” – це катування, а допит – це допит. На кожному з таких я мовчав. Тоді мене перевели до 77-її колонії, в карцер. Там приблизно 13 камер, в них тримають військових, поліцейських, прокурорів. Тут мною почали займатися ФСБ. За весь час допитів було не так багато, а от “бесіди” проводили через день. Тобто, якщо з тобою сьогодні провели “бесіду”, то наступного дня тебе не чіпають. І так по колу. Так відбувається з усіма, хто там є ув’язненим. Якщо ти військовий, то тебе там дуже сильно катують, поки не зламають” – розповідає Іван.
За словами чоловіка, саме до військових тут ставляться найгірше, їх не лише катують, але й принижують морально. Військові ж жінки зазнають сексуального насилля.
В одному з в’язнів Іван впізнав і колишнього нардепа Сергія Валентирова, якого окупанти затримали ще в квітні. Ніякої інформації про його долю досі не було.
Іван провів в полоні майже 2 місяці, під час яких пройшов через 27 “бесід” від ФСБ та міліції. Каже, що найбільше боявся за родину, бо кожного разу йому погрожували розправитися з рідними, ніякої інформації про яких чоловік, звісно ж, не отримував. Зараз і Іван, і його родина перебувають вже у відносній безпеці.
За словами Івана, на час його перебування у полоні, тільки на території колонії утримували понад 40 осіб. Деякі з ув’язнених перебувають там вже не перший місяць.
|
